Санктуарій Матері Божої в Більшівцях

Перша письмова згадка про Більшівці датується 8 березням 1408 роком як село Малий Бовшів. Найбільший розвиток місцевості припадає на час управління родини Казановських та Яблонських (1566-1636рр.) 1590 року завдяки Казановським Більшівці отримало статус містечка.
В історичному передмісті Більшівців на високому пагорбі над рікою Гнила Липа величається римсько-католицька церква Матері Божої і монастир. Заснований він 20 травня 1624 року, коли до нього було внесено Чудотворну ікону Матері Божої Більшівцівської. Про віднайдення ікони існує кілька версій. За однією з них, її знайшов гетьман коронного польського війська Мартин Казановський, коли воював з турецько-татарськими загарбниками. У час, коли здавалося, на порятунок та перемогу уже не було жодної надії, гетьман почав ревно молитися. Від цього його собака зіскочив у воду та приніс до пана згорток, у якому був чудотворний образ Богоматері з дитятком. Це було справжнім чудом для війська, адже після чарівної знахідки, військо з успіхом перемогло нападників. Приїхавши додому, Мартин Казановський помістив ікону в каплиці свого палацу, але потім вирішив виставити її для вшанування усім людям. Для цього звів дерев’яну церкву і передав її та ікону у власність ордену кармелітів.
Будівництво мурованого храму, який зберігся і досі, розпочав 1718 року Ян Ґалецький, полковник Війська Польського, на вдячність за чудотворне оздоровлення. Згідно з наданим привілеєм папи Климентія XIII 18 серпня 1777 року відбулася урочиста коронація ікони Матері Божої. Визнання головою Католицької Церкви чудотворності ікони Матері Божої Більшівецької, а відтак і її коронація ознаменувалося найважливішою подією в історії цього святого місця.
Проте протягом своєї історії храм не раз був зруйнованим. Найбільшої руйнації храм зазнав під час Першої та Другої світової війни. Під час війни, 1945 року, Чудотворний образ ченці-кармелітанці вивезли до Ґданську у костел св. Катерини, де він і досі зберігається. За часів СРСР храм не діяв, а над його приміщенням радянська влада не раз вчиняла наругу: тут тримали свиней, приймали металобрухт та склотару, хотіли навіть зробити музей атеїзму. Однак, уже після проголошення незалежності України, зусиллями ордену францисканців розпочалася відбудова храму та монастиря, яка триває і досі. З 2001 року храм повністю відновив свою діяльність. Вшанувати Матір Божу Більшівцівську знову приходять прочани, тут часто відбуваються реколекції та зустрічі молоді, а Санктуарій є добре знаним не лише в Україні, а й за її межами.
Джерело: Fr. Elizeusz Sanches-Peredes, „KRÓTKA WIADOMOŚĆ O CUDOWNYM OBRAZIE MATKI BOSKIEJ BOŁSZOWIECKIEJ”, Видавництво „Powścigliwość i Praca”, Kraków 1930.
Автор Тетяна Хоронжук